Шпунт – складовий елемент системи огородження який використовується при влаштуванні гідротехнічних споруд (основи мостів, укріплення берегової лінії, шахти метрополітенів тощо) та формування вертикальних стін котлованів (шпунтове огородження котлованів, шпунтова забірка, берлінка).
Шпунт може бути виготовлений з металу і мати вузли стикування (шпунт Ларсена) або з залізлбетону з направляючими для заповнення залізобетонними плитами, а також з металопрокату у вигляді швелера чи двутавра.
Найпоширенішим видом шпунтового огородження для гідротехнічних споруд є шпунт Ларсена, який має спеціальні лінійні пази та виступи для з’єднання один з одним, що в результаті формує відносно герметичну конструкцію. Для котлованів використовують шпунтове огородження з двутавра із наступним заповненням пройм дошкою. Занурення таких видів шпунтів виконується шляхом вібрації, тиску, лідерного буріння або гідрозамиву.
Шпунтове огородження – це різновид підпірної стінки шпунтового покриття. Сегменти з поглибленими профілями з’єднуються між собою, утворюючи стіну з чергуванням відступів і виступів. Жолобки підвищують стійкість до вигину. Сегменти зазвичай виготовляються зі сталі або іншого металу